У японських лікарнях можуть створити приміщення для проведення намазу
Медичній апаратурі в деяких японських клініках тепер має бути небагато потіснитися. Ліжка із хворими залишаться на місці, а от ультразвукові сканнеры, різні там мудровані спирографы-реографы пересунуть, щоб звільнити в лікарняних інтер'єрах невеликий простір з видом на Схід. Точніше, на Мекку, щоб новий молодший медперсонал міг в «інтимній обстановці» зробити покладений у мусульман намаз.
Як повідомляє ІТАР-ТАРС, у суботу в Токіо прибув перший десант індонезійських медсестер і медбратьев, яким має бути працювати в місцевих лікарнях, доглядаючи за старими. Самих японців для цього вже не вистачає, от і довелося Країні висхідного сонця звертатися за іноземною допомогою. Першої відгукнулася Індонезія, і зараз 200 її перших посланців обоего статі в барвистих одягах з батика з інтересом оглядаються навколо: як отут у Японії, чи приживемося?
Їм доведеться звикати й до нових умов життя, і до правил роботи, які в японських лікарнях не чету індонезійським. Але всі тяготи й позбавлення медичної служби на чужині індонезійцям з лишком відшкодує їхній заробіток. Розмір своїх нових окладів простодушні індонезійські медсестри не приховують, і на прес-конференції, що відбулася, чесно сказали журналістам, що він раз у сім буде перевищувати їхню зарплату будинку. Вони будуть одержувати в японських лікарнях більше 152 тисяч ієн на місяць, що, зрозуміло, для японців не бог звістка які більші гроші, але для індонезійців еквівалент цієї суми в 1,3 тисячі доларів означає досить пристойні дивіденди. Втім, для тільки що прибуле фінансове питання не самий головний. Їх найбільше хвилює, чи зуміють вони навчитися японської мови, без знання якого їм не здати обов'язковий іспит для одержання медичної ліцензії. А без її вони довго тут не затримаються.
Будуть в індонезійських медработников і інші проблеми. Одна з них полягає в тому, що далеко не у всіх лікарнях Японії привітають їхню появу. Доглядати за старими там дійсно стає комусь, але брати на роботу санітарів з азіатських країн там не хочуть. Тому першу групу що приїхали трудитися в місцевих клініках обмежили двома сотнями людин. Більше число цих «гастарбайтеров», як зізналися японці, вони не змогли б розіпхати по лікарнях. Але початок таким індонезійським десантам все-таки зараз покладено. Тим часом і приймаючого індонезійців стороні має бути до них притертися. Новий персонал, як ніяк, носії зовсім іншої культури, та й віросповідання іншого. Але сутужніше прийде, звичайно, що приехали. Їм треба буде шукати в Японії свою нішу, не відступати від мусульманських канонів і намагатися додержуватися своїх традицій, деякі з яких відрізняються від японських просто як небо від землі. Але при всім при цьому прибулим індонезійцям добре відомо, що отут у них, як в іноземній робочій силі, дуже зацікавлені. ДО 2015 року в Японії, за прогнозами, більше чверті населення переступить 65-літній рубіж. А кому за старими доглядати?
Comments (No comments)
There are no comments for this post so far.
Post a comment