“Ростелеком” зринув у Японії
Генеральний директор "Ростелекома" Костянтин Солодухин (ліворуч) і президент KDDI Тадаши Онодера (праворуч) обмивають підводний кабель.
Компанія "Ростелеком" і японський оператор KDDI запустили в комерційну експлуатацію підводну лінію для транзиту міжнародного трафика по маршруті Європа - Азія. Кабельна система, що зветься RJCN (Russia-Japan Cable Network), являє собою два підводних кабелі довжиною 900 км, які прокладені на відстані 1,5 км друг від друга й з'єднують Знахідку і японське місто Наоэцу.
Кабельна система RJCN побудована за технологією DWDM, пропускна здатність кожного кабелю - 640 Гбит/с. Генеральний директор ВАТ "Связьинвест" Олександр Кисельов відзначив, що запуск кабельної системи Росія-Японія - важлива складова стратегічного співробітництва "Связьинвеста" з операторами зв'язку азіатських країн.
Генеральним підрядником будівництва мережі RJCN виступила японська NEC Corporation. Запуск системи в комерційну експлуатацію відбувся 6 вересня в 0.00 за Гринвічем, а напередодні, 5 вересня, у Токіо генеральний директор "Ростелекома" Костянтин Солодухин і президент KDDI Corp. Тадаши Онодера підписали експлуатаційна угода по лінії RJCN.
Партнери не розголошують загальну суму інвестицій у проект ("Ростелеком" обіцяє зробити це при оголошенні чергових фінансових підсумків). Але відомо, що "Ростелеком" і KDDI інвестували нарівно й кабельна ємність RJCN належить їм у пропорції 50:50. Причому раніше компанії повідомляли, що будівництво нової мережі обійшлося приблизно в $42,8 млн (див. новина ComNews від 7 серпня 2008 р.).
Відповідаючи в ході прес-конференції в Токіо на питання про строк окупності проекту, Костянтин Солодухин сказав: "Проект дуже чутливий до завантаження нової кабельної лінії - він може окупитися й за два роки, і за 10 років. Точний строк буде залежати від інтенсивності співробітництва з KDDI". Гендиректор "Ростелекома" сподівається, що після землетрусу на Тайваневі в грудні 2006 р.- січні 2007 р., коли через обрив всіх підводних ВОЛС країни Азії два тижні сиділи без Інтернету й електронної пошти, багато азіатських операторів захочуть як мінімум зарезервувати вихід у глобальну Мережу через RJCN, а згодом віддадуть перевагу цьому маршруту в якості основного.
"Ми сподіваємося, що нова мережа Росія - Японія допоможе розвивати бізнес у Росії таким японським компаніям, як Toyota, - повідомив виконавчий віце-президент KDDI Corp. Ясухико Ито. - Затримка сигналу при передачі трафика між Японією й Лондоном по новій мережі буде в 2-3 рази менше, ніж по лініях через Тихий і Атлантичний океани". Начальник управління планування й розвитку мультисервисных мереж "Ростелекома" Володимир Филюнин підтверджує: "Виміри показали, що при використанні RJCN затримка при передачі трафика з Токіо в Лондон (і назад) становить 194 мс, а при транзиті цього трафика через Тихий і Атлантичний океани (це поки найпоширеніший маршрут) затримка становить 320 мс. При транзиті через Індійський океан (новий маршрут, що просуває індійський оператор Tata Communications) затримка становить 300 мс".
Відповідаючи на запитання репортера ComNews про те, чи готова KDDI перевести трафик Японія - Європа на лінії RJCN і мережа "Ростелекома", Ясухико Ито повідомив: "Основний бізнес KDDI - надання виділених каналів корпоративним клієнтам, а не транзит телефонного трафика, тому вибір маршруту залишається за ними". Він додав, що міняти маршрути існуючих клієнтських каналів KDDI навряд чи стане, але новим клієнтам буде пропонуватися більше короткий і надійний маршрут - через Росію. Ясухико Ито додав, що за останні три роки обсяг трафика Японія - Європа зріс в 2,5 рази.
По аналогічній моделі побудоване партнерство ЗАТ "Компанія Транстелеком" і японської корпорації NTT Communications, які запустили підводну волоконно-оптическую кабельну систему Hokkaido-Sakhalin Cable System (HSCS) на маршруті Невельськ (Сахалін) - Исикари (Хоккайдо). "У нас є угода з партнером, відповідно до якого ми надаємо ємність для клієнтів NTT по маршруті Європа - Азія", - нагадує віце-президент ТТК по зв'язках із громадськістю Аркадій Матковский. Довжина системи HSCS від Сахаліну до Хоккайдо становить 570 км, а пропускна здатність - 640 Гбит/с. Партнери вклали в проект біля $50 млн. ТТК планує, що проект окупиться в строк до п'яти років (див. новина від 4 липня 2008 р.).
Відповідаючи на запитання Bloomberg-Japan про те, чим RJCN відрізняється від підводної лінії Росія - Японія, що побудували ТТК і NTT, Ясухико Ито сказав: "На відміну від конкурентів, які проклали одну кабельну лінію, RJCN повністю зарезервована на морській ділянці, що різко підвищує її надійність". "У нас є глобальне резервування цих кабелів через Японію, Гонконг і Китай", - парирує Аркадій Матковский. ТТК очікує, що до 2009 р. його міжнародний бізнес виросте вдвічі, і до цього часу оператор має намір збільшити ємність магістральної мережі до 100 Гбит/с. Старший віце-президент по міжнародних продажах і маркетингу ТТК Ігор Кельшев прогнозує, що доходи компанії від міжнародного транзиту на маршруті Європа - Азія складуть за підсумками 2008 р. $32-35 млн.
Костянтин Солодухин повідомив репортерові ComNews, що "Ростелеком" буде просувати послуги транзиту Європа - Японія й на європейському ринку. Для цієї мети компанія припускає обзавестися представниками (але не представництвами) у країнах Європи. При цьому в Азії "Ростелеком", можливо, буде створювати представництва (хоча дотепер Костянтин Солодухин говорив, що створювати офіси за рубежем для компанії недоцільно). "Ростелеком" також хоче підсилити співробітництво не тільки з KDDI, але й з іншими великими операторами в Японії: NTT і Softbank Telecom Corp. (колишньої Japan Telecom IDC). "Зараз обсяг бізнесу "Ростелекома" з KDDI, NTT і Softbank Telecom приблизно однаковий", - говорить Костянтин Солодухин.
Tags: KDDI, NTT, Softbank, Ростелеком
Comments (No comments)
There are no comments for this post so far.
Post a comment