Місія здійсненна?
У середу японські депутати обрали новим главою кабінету міністрів лідера Ліберально-демократичної партії (ЛДП) Таро Асо. На пості прем'єра він перемінив ставшего непопулярним Ясуо Фукуда, уряд якого сьогодні ранком подало у відставку.
Колишній бізнесмен і дипломат Таро Асо кілька разів уживав спроби зайняти пост прем'єр-міністра. Однак щораз його обходили конкуренти. Зазнавши чергової невдачі, Асо, будучи глибоко віруючою людиною, якось сказала: "Моя місія буде виконана, тільки коли я стану прем'єром". І от тепер для здійснення цього "пророцтва" новоспечений прем'єр схоже одержав шанс.
За підсумками голосування в ключовій нижній палаті парламенту, де ЛДП має разом зі своїми союзниками з партії Комэйто абсолютна більшість, вона здобув упевнену перемогу, одержавши 337 з 478 голосів. Його найближчий суперник - лідер опозиційної Демократичної партії Итиро Одзава - набрав тільки 117 голосів. Не допомогла йому навіть підтримка верхньої палати, оскільки, відповідно до конституції Японії, рішення нижньої палати в цьому випадку є пріоритетним.
У другій половині дня Асо оголосив склад свого кабінету. Генеральним секретарем уряду був призначений Такэо Кавамура. Міністром закордонних справ став Хирофуми Накасонэ. Майбутній глава Мида Японії є сином затятого консерватора й колишнього прем'єр-міністра Ясухиро Накасонэ, що виступав за міцний союз із Вашингтоном. Портфель міністра фінансів вручили Соичи Накагава, що також дотримується вкрай правих поглядів. Цей політик відомий тим, що пари років тому разом з Асо викликав у Країні висхідного сонця моторошний переполох: тоді однодумці запропонували почати в суспільстві обговорення створення Японією ядерної зброї.
Однак, головне питання, яким задаються спостерігачі, як довго Асо просидить у прем'єрському кріслі. Погіршення економічної ситуації, ріст цін і розрив, що збільшується, у рівні життя жителів міст і сільської місцевості підсилили невдоволення виборців. Цим успішно користується опозиція, що різко критикує урядовий курс ЛДП і наполягає на проведенні дострокових виборів у нижню палату. Тому призначення нового прем'єра деякою мірою можна розглядати як політичний маневр лібералів-демократів у їхньому передодні. У правлячому таборі покладають більші надії на Асо: його різнобічний досвід і популярність серед різних верств населення можуть дозволити успішно провести позачергові вибори,які можуть відбутися вже в листопаді.
Якщо більшість виборців віддадуть свої голоси за Ліберально-демократичну партію, Асо одержить карт-бланш для здійснення реформ. У противному випадку парламентська криза в країні (верхня палата зараз контролюється опозиційною Демократичною партією й блокує рішення нижньої) тільки підсилиться. Тоді єдиним виходом з тупикової ситуації стане формування "великої коаліції", за чим піде неминуча втрата лідируючої ролі в політичному житті країни лібералів-демократів.
Тепер же, поки до виборів є ще час і новий прем'єр користується досить високою підтримкою в суспільстві, ЛДП необхідно вживати заходів до поліпшення соціально-економічної ситуації в країні. Головним завданням для партії Асо є прийняття екстреного бюджету й проведення економічних реформ для висновку країни із кризи. Великий пакет надзвичайних заходів по пожвавленню економіки включає досить багато пунктів. У тому числі він передбачає зміну податковій системі країни, прийняття ряду мер на залучення внутрішніх і іноземних інвестицій, а також більше раціональне використання енергоресурсів.
Головним пріоритетом у зовнішній політиці Японії Асо оголосив зміцнення союзу зі США, що в принципі не дивно, з огляду на його проамериканську орієнтацію. Куди більше уваги залучає його прагнення розвивати співробітництво із Сеулом і Пекіном. В останні місяці відносини із цими країнами в Токіо складаються дуже непросто, головним чином через територіальні суперечки, що загострилися. І цю обставину далеко не сприяють розширенню зв'язків. Тому Асо як досвідченому дипломатові прийде вирішувати досить складні зовнішньополітичні рівняння: з однієї сторони потрібно зберегти особу, а з іншої просунутися вперед у розвитку двостороннього співробітництва, насамперед в економічній сфері. Але якщо з південнокорейським Чи лідером Менбаком, що віддав бізнесу не один десяток років свого життя, "бізнесмен" Асо можливо й зможе знайти загальну мову, те Пекін досить насторожено ставиться до нового японського прем'єра, відомому своїми безсторонніми висловленнями у відношенні КНР.
Досить непросто відбити й відношення нового японського прем'єра до Росії. З однієї сторони як досвідчений заощаджує Таро Асо ратує за активізацію економічного співробітництва з Москвою. Зокрема, він особливо акцентує інтерес Японії до освоєння Східного Сибіру й Далекого Сходу. А з іншого боку - відомий досить безглуздими пропозиціями про розділ Курильських островів нарівно між Росією і Японією, що далеко не сприяє конструктивному діалогу по цьому складному питанню. Які конкретно пункти містить його план внутрішньої й зовнішньої політики й чому він приділить пріоритетну увагу, Асо розповість під час виступу 29 вересня в парламенті. А наскільки чи вдасться йому виконати свою місію, стане ясно вже в найближчі місяці.
Tags: депутати
Comments (No comments)
There are no comments for this post so far.
Post a comment